词典挨剋
挨剋
词语解释
挨剋[ ái kēi ]
⒈ 被责打。
英be beaten;
⒉ 遭到批评、训斥。
例别乱动，再动非挨剋不可。
英be criticized;
相关词语
- āi jiā挨家
- ái dòu挨斗
- āi jìn挨近
- āi jiān dié zú挨肩叠足
- ái dòng shòu è挨冻受饿
- āi jiān dā bèi挨肩搭背
- āi mén zhú hù挨门逐户
- ái bǎn zi挨板子
- āi āi chēng chēng挨挨抢抢
- āi kào挨靠
- āi jiā bǐ hù挨家比户
- āi mó挨磨
- āi fāng kào yuàn挨坊靠院
- āi jiān cā liǎn挨肩擦脸
- ái jǐ挨挤
- lún āi轮挨
- āi sān dǐng sì挨三顶四
- bā bù āi八不挨
- āi āi zā zā挨挨拶拶
- āi pái挨排
- āi mén挨门
- āi hēi挨黑
- āi mén āi hù挨门挨户
- ái è shòu dòng挨饿受冻
- ái mà挨骂
- dàng āi宕挨
- āi hù挨户
- ái tóu zi挨头子
- dōng āi xī zhuàng东挨西撞
- āi lán挨蓝