词典凡宾
凡宾
词语解释
凡宾[ fán bīn ]
⒈ 平庸的宾客。
引证解释
⒈ 平庸的宾客。
引唐 李白 《赠崔司户文昆季》诗:“千金散义士,四坐无凡宾。欲折月中桂,持为寒者薪。”
相关词语
- fán lóng凡笼
- lóng yù shàng bīn龙驭上宾
- fán cháng凡常
- bīn tú宾徒
- bīn jiàn rì yuè宾餞日月
- bīn zuò宾座
- bīn yǒu宾友
- bīn mù宾幕
- fán nè凡讷
- gé fán chéng shèng革凡成圣
- fán niàn凡念
- jiè láo bīn疥痨宾
- fán bǐ凡鄙
- bīn qì宾器
- bīn yú宾余
- bīn kè宾客
- cháng lín fán jiè常鳞凡介
- fán jìn凡近
- qǐ lì fā fán起例发凡
- jiǔ bīn九宾
- zá bīn杂宾
- fán tāi zhuó tǐ凡胎浊体
- fán mù màn凡木蔓
- fán bǎi yī xīn凡百一新
- táo mǔ yāo bīn陶母邀宾
- bīn cuì宾倅
- lái bīn来宾
- xiāng jìng rú bīn相敬如宾
- bīn tiě宾铁
- dà fán大凡