词典丰额
丰额
词语解释
丰额[ fēng é ]
⒈ 宽大的额头。旧时视为聪敏之相。
引证解释
⒈ 宽大的额头。旧时视为聪敏之相。
引《新五代史·南唐世家·李煜》:“煜 为人仁孝,善属文,工书画;而丰额,駢齿,一目重瞳子。”
相关词语
- fēng yù丰豫
- suì fēng nián rěn岁丰年稔
- quē é阙额
- fēng yī丰衣
- fēng mào丰貌
- é shōu chēng qìng额首称庆
- fēng shén yì cǎi丰神异彩
- fēng shí丰实
- fù fēng阜丰
- wà é袜额
- cí fēng yì xióng辞丰意雄
- pái é牌额
- fēng tiáo丰条
- jiā é加额
- fēng róng丰融
- huáng é黄额
- é yín额银
- cǐ é泚额
- fēng cǎi丰采
- bēi é碑额
- fēng dù piān piān丰度翩翩
- wǔ gǔ fēng shú五谷丰熟
- zhōng é中额
- fēng zī chuò yuē丰姿绰约
- bù fēng bù jiǎn不丰不俭
- fēng zhǐ丰祉
- fēng yǐng丰颖
- fēng yì丰翳
- fēng zuò丰胙
- fēng bǎo丰饱