词典佛幡
佛幡
词语解释
佛幡[ fó fān ]
⒈ 佛寺所用的幡盖。
引证解释
⒈ 佛寺所用的幡盖。
引《资治通鉴·唐高祖武德二年》：“武周 进逼 介州，沙门 道澄 以佛幡縋之入城，遂陷 介州。”
相关词语
- fó lán kè佛阑克
- fó yé佛爷
- zhōu fó hǎi周佛海
- kōng wáng fó空王佛
- fó shā佛刹
- fó yé zhuō ér佛爷桌儿
- dào fó道佛
- fó huà佛化
- gào zhǐ fān告止幡
- zhuǎn fó转佛
- jiàn fó bù bài见佛不拜
- gōng fó huā供佛花
- guàn fó灌佛
- sān shì fó三世佛
- fān gān幡竿
- fó qì佛气
- fó yǐng shū佛影蔬
- cháng zhāi lǐ fó长斋礼佛
- fó yì佛义
- dàng fān荡幡
- fó shǒu佛手
- guò qù fó过去佛
- rú lái fó如来佛
- fó zuò佛座
- fó huǒ佛火
- fó lǜ佛律
- cǎi fān彩幡
- bì xī佛肸
- fó fǎ sēng佛法僧
- fó tóu zhuó fèn佛头著粪