词典刚辰
刚辰
词语解释
刚辰[ gāng chén ]
⒈ 刚日。
引证解释
⒈ 刚日。
引宋 苏轼 《郊祀庆成》诗：“大祀乾坤合，刚辰日月明。”
金 赵沨 《陶山幽栖寺重修大殿记》：“涓刚辰，庀工徒。”
相关词语
- chén hàn辰汉
- chén fàng shì辰放氏
- chún gāng淳刚
- shuāng lù zhī chén霜露之辰
- shēng chén bā zì生辰八字
- tài chén泰辰
- jí chén及辰
- gāng zhuàng刚壮
- cuī gāng wéi róu摧刚为柔
- gāng qì刚气
- gāng guǎng刚犷
- kè chén克辰
- xī chén觿辰
- gāng lì刚戾
- zhòng xīng gǒng chén众星拱辰
- liè huǒ jīn gāng烈火金刚
- chén qián gāng kè沉渐刚克
- fā chén发辰
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- wáng xīn gāng王心刚
- zhēn chén贞辰
- chén xiù辰宿
- gāng xù刚獝
- róu gāng ruò qiáng柔刚弱强
- gù xié gāng顾颉刚
- huā chén yuè xī花辰月夕
- mào chén贸辰
- gāng wǔ刚武
- shí èr chén shén十二辰神
- gāng tǐ刚体