词典红青
红青
词语解释
⒈ 黑里透红的颜色。也叫绀青（gàn qīng）。
相关词语
- qīng bái yǎn青白眼
- hóng yī páo红衣炮
- cōng qīng葱青
- xiǎo qīng nián小青年
- què qīng确青
- hóng shuǐ hé红水河
- qīng wú青芜
- jiè shí qīng zǐ芥拾青紫
- hóng dēng zhào红灯罩
- qīng láng biān青琅编
- qīng shēng sè青生色
- pī hóng披红
- qīng chūn bù zài青春不再
- qīng tán青坛
- hóng pán红盘
- hóng zhǒng红肿
- lèng tóu ér qīng愣头儿青
- hóng nán lǜ nǚ红男绿女
- chú hóng除红
- qīng rán青髯
- dān hóng tiē单红帖
- mù lǐ hóng sī幕里红丝
- qì hóng tíng泣红亭
- qīng luán青鸾
- hào chǐ hóng chún皓齿红唇
- qīng xiá yì青霞意
- hóng guǒ ér红果儿
- yáo qīng遥青
- xiān hóng鲜红
- qīng qiū青丘