词典旷絶
旷絶
词语解释
⒈ 空缺；断绝。
⒉ 从来没有；绝无仅有。
⒊ 僻远；荒僻。
相关词语
- kuàng guān旷官
- jiè jué界絶
- jué shèng qì zhī絶圣弃知
- jué qún絶羣
- jué xīn絶新
- jì jué继絶
- kuān kuàng宽旷
- jué wéi絶韦
- yàn jué厌絶
- è jué阏絶
- jué xù絶续
- jué jù絶句
- jué jué诀絶
- yán yǔ lù jué言语路絶
- jué kū絶哭
- jué cháng絶膓
- xuān kuàng轩旷
- miào jué妙絶
- jué jiào絶叫
- ruì cuò wàng jué鋭挫望絶
- kuàng dài旷代
- jué jǐng絶景
- ài jué隘絶
- shuò jué铄絶
- kuàng nǚ旷女
- chāo yì jué chén超轶絶尘
- qiú jué遒絶
- yān jué咽絶
- lì rì kuàng jiǔ历日旷久
- jué āi絶埃