词典狂慝
狂慝
词语解释
狂慝[ kuáng tè ]
⒈ 狂悖邪恶。
引证解释
⒈ 狂悖邪恶。
引《南史·后妃传上·宋明恭王皇后》：“废帝 失德，太后每加勗譬，始犹见顺，后狂慝稍甚。”
相关词语
- kuáng gǔ zhī yán狂瞽之言
- mí tè靡慝
- qiú mǎ qīng kuáng裘马清狂
- kuáng wéi狂为
- pī fà yáng kuáng被发详狂
- yīng diān yàn kuáng莺颠燕狂
- kuáng fēng bào yǔ狂风暴雨
- kuáng fēng狂风
- shěng tè眚慝
- cū kuáng麤狂
- zhà tè诈慝
- dié luàn fēng kuáng蝶乱蜂狂
- kuáng zǐ狂子
- yí tè遗慝
- kuáng tiāo狂佻
- kuáng bǐ狂笔
- kuáng chén狂尘
- zhāng kuáng獐狂
- fēng kuáng yǔ héng风狂雨横
- kuáng nì狂逆
- kuáng shuǐ狂水
- rú suì rú kuáng如碎如狂
- zuì tè罪慝
- jiū tè纠慝
- kuáng huá狂猾
- kuáng hào狂号
- mí kuáng迷狂
- kuáng yào狂药
- kuáng péng guài lǚ狂朋怪侣
- bìng kuáng病狂