词典蛮蕉
蛮蕉
词语解释
蛮蕉[ mán jiāo ]
⒈ 芭蕉。因产于南方，故称。
引证解释
⒈ 芭蕉。因产于南方，故称。
引南唐 冯延巳 《鹊踏枝》词：“秋入蛮蕉风半裂，狼藉池塘，雨打疏荷折。”
相关词语
- mán jūn蛮君
- mán zú蛮族
- wǔ shuǐ mán五水蛮
- mán pān wǔ jīng蛮攀五经
- mán chù蛮触
- nán mán xiāng shé南蛮鴂舌
- bā jiāo芭蕉
- mán qiú蛮酋
- xiāng jiāo香蕉
- mán niáng蛮娘
- mán xī蛮溪
- mán mò蛮莫
- dōng mán东蛮
- mán tíng蛮庭
- mán jìn蛮劲
- mán yí róng dí蛮夷戎狄
- mán mò蛮貊
- mián mán绵蛮
- mán xuē蛮靴
- mán huā蛮花
- jiāo shā蕉纱
- mèng jiāo梦蕉
- mán pí蛮皮
- mán huà蛮话
- jiāo yè蕉叶
- mán qín蛮禽
- mán jié táng lún蛮睫螳轮
- mán jiāng蛮江
- mán yīn蛮音
- lù jiāo鹿蕉