词典毛丁
毛丁
词语解释
毛丁[ máo dīng ]
⒈ 清代的一种人头税。
引证解释
⒈ 清 代的一种人头税。
引《清史稿·郑成功传》：“省英 为宣慰使，督各郡钱粮，令人月输银五分，曰‘毛丁’。”
相关词语
- máo kù毛裤
- máo fà jiē shù毛发皆竖
- dīng lán丁兰
- jī máo zhǒu鸡毛帚
- dì dīng地丁
- zhā shì dīng ní查士丁尼
- máo jīn bèi毛巾被
- dīng yín丁银
- dōng dīng东丁
- máo bǎn毛板
- máo qǐ毛起
- shì dīng侍丁
- dīng gōng téng丁公藤
- dīng qióng丁穷
- zào dīng灶丁
- máo cì毛刺
- bái dīng白丁
- qīng rú hóng máo轻如鸿毛
- lú dīng芦丁
- máo xì xuè guǎn毛细血管
- háo máo毫毛
- xī máo biàn fā晰毛辨发
- máo hú lú bīng毛胡芦兵
- hóng máo tài dài鸿毛泰岱
- zé máo ér择毛儿
- jiān dīng兼丁
- huáng máo黄毛
- hàn máo汗毛
- máo yǔ毛雨
- dīng kuài丁快