词典鸣鹄
鸣鹄
词语解释
鸣鹄[ míng hú ]
⒈ 即天鹅。
引证解释
⒈ 即天鹅。参见“天鹅”。
引《太平御览》卷三七八引 晋 张华 《博物志》：“齐桓公 猎得一鸣鵠，宰之。”
相关词语
- míng jīn shōu bīng鸣金收兵
- wū miàn hú xíng乌面鹄形
- míng zhōng gé鸣钟阁
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- hú cāng鹄仓
- míng fèi鸣吠
- míng jīn fù鸣金赋
- míng chún鸣鹑
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- jiū xíng hú miàn鸠形鹄面
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- hú hè鹄鹤
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- hú yùn鹄韵
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- lù hú露鹄
- míng áo鸣嗷