词典铺丁
铺丁
词语解释
铺丁[ pù dīng ]
⒈ 驿站中担任传递文书的兵丁。
引证解释
⒈ 驿站中担任传递文书的兵丁。
引《元史·兵志四》:“中统 元年,詔:‘随处官司,设传递铺驛,每铺置铺丁五人。’”
相关词语
- dīng lán丁兰
- dì dīng地丁
- zhā shì dīng ní查士丁尼
- dīng yín丁银
- zǒng pù总铺
- dōng dīng东丁
- shì dīng侍丁
- pù pái铺牌
- dīng gōng téng丁公藤
- dīng qióng丁穷
- zào dīng灶丁
- bái dīng白丁
- lú dīng芦丁
- pù xù铺绪
- xún pù巡铺
- jiān dīng兼丁
- pù miàn铺面
- pū zhāng làng fèi铺张浪费
- pù chǐ铺尺
- dīng kuài丁快
- pù sī铺司
- dīng chén丁沉
- dīng yáo丁徭
- dīng shì sù丁氏粟
- pū zhǎn铺展
- lěng dīng dīng冷丁丁
- pù miàn fáng铺面房
- dàn dīng蛋丁
- pù shè铺舍
- mài zhuàng dīng卖壮丁