词典圣辰
圣辰
词语解释
圣辰[ shèng chén ]
⒈ 犹圣时。
引证解释
⒈ 犹圣时。
引《宋书·律历志下》：“臣生属圣辰，逮在昌运，敢率愚瞽，更创新历。”
相关词语
- chén hàn辰汉
- shèng shí圣时
- shèng bǐng zǐ圣饼子
- jué shèng qì zhī絶圣弃知
- chén fàng shì辰放氏
- gǒng shèng拱圣
- xiān shèng xiān shī先圣先师
- ruì shèng nú瑞圣奴
- shuāng lù zhī chén霜露之辰
- shēng chén bā zì生辰八字
- xuán shèng玄圣
- tài chén泰辰
- shèng jiào圣珓
- shèng xiāng圣相
- liǔ shèng huā shén柳圣花神
- jí chén及辰
- zhàng shèng杖圣
- shèng chéng圣城
- shèng dù圣度
- shèng cōng圣聪
- shèng huì圣诲
- shèng jì圣迹
- shèng pǐn圣品
- shèng xiǎo ér圣小儿
- shèng huǒ圣火
- tī yú rù shèng梯愚入圣
- yè shèng táo叶圣陶
- shèng yì圣意
- zī shèng髭圣
- gé fán chéng shèng革凡成圣