词典时柄
时柄
词语解释
时柄[ shí bǐng ]
⒈ 当世的权柄。
引证解释
⒈ 当世的权柄。
引《后汉书·邓骘传论》：“騭 悝 兄弟，委远时柄，忠劳王室，而终莫之免。”
唐 王周 《志峡船具诗·梢》：“有如提吏笔，有如执时柄。”
相关词语
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- lùn bǐng论柄
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- sì shí zhǔ四时主
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- shí shí kè kè时时刻刻
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- cí bǐng词柄
- shí guāi yùn chuǎn时乖运舛
- ruò shí若时