词典时芳
时芳
词语解释
时芳[ shí fāng ]
⒈ 指应季节而开放的花卉。
引证解释
⒈ 指应季节而开放的花卉。
引唐 沉佺期 《览镜》诗：“时芳固相夺，俗态岂恒坚。”
唐 韦应物 《叹杨花》诗：“人意有悲欢，时芳独如故。”
相关词语
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- sì shí zhǔ四时主
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- chí fāng驰芳
- shí shàng时上
- xiān fāng鲜芳
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- fāng cǎo tiān yá芳草天涯
- shí shí kè kè时时刻刻
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- bì fāng jiǔ碧芳酒