词典时行病
时行病
词语解释
时行病[ shí háng bìng ]
⒈ 时令病。
引证解释
⒈ 时令病。
引《太平御览》卷八四九引 南朝 宋 东阳无疑 《齐谐记》:“其( 郭坦 )大儿忽得时行病,病后遂大能食。”
相关词语
- shí zàn时暂
- guān zhǐ shén xíng官止神行
- lǎo háng jiā老行家
- cháng gē xíng长歌行
- shí jú时局
- wéi shí违时
- bà bìng罢病
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- yú guàn ér xíng鱼贯而行
- xíng róng行容
- xíng quē行阙
- cāi quán xíng lìng猜拳行令
- shí guāng时光
- xíng yā行押
- chāng shí昌时
- sì shí zhǔ四时主
- xíng bù dé行不得
- xíng zhēn行斟
- kè xíng客行
- shí huì时晦
- míng xíng名行
- quán xíng全行
- fēn háng bù bái分行布白
- gēn xíng根行
- xíng wén shū行文书
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁