词典时豪
时豪
词语解释
时豪[ shí háo ]
⒈ 当时的豪强。
引证解释
⒈ 当时的豪强。
引《晋书·文苑传·王沉》：“﹝ 沉 ﹞少有俊才，出於寒素，不能随俗浮沉，为时豪所抑。”
清 曹寅 《书院述事三十韵》：“时豪侈狂譫，犄角自枝柱。”
相关词语
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- háo shàng豪上
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- sì shí zhǔ四时主
- háo dà豪大
- shí huì时晦
- háo fàng bù jī豪放不羁
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- háo shèng豪胜
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- háo kuò豪阔
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- róu háo柔豪
- lù lín háo jié緑林豪杰
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- háo mò豪末
- tiáo shí髫时