词典时品
时品
词语解释
时品[ shí pǐn ]
⒈ 当令的食品。
引证解释
⒈ 当令的食品。
引清 潘荣陛 《帝京岁时纪胜·二月·时品》：“﹝火焰赤根菜﹞同金鉤虾米以麪包合，烙而食之，乃仲春之时品也。”
相关词语
- shí zàn时暂
- shí jú时局
- wéi shí违时
- kuāng sú jì shí匡俗济时
- shèng shí圣时
- shí èr shí pán十二时盘
- wú bǔ yú shí无补于时
- pǐn lù品録
- shí guāng时光
- chāng shí昌时
- mín pǐn民品
- sì shí zhǔ四时主
- pǐn xiàng品象
- shí huì时晦
- tián pǐn甜品
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- nóng yè pǐn农业品
- shí mù时暮
- jì pǐn祭品
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- shí shí kè kè时时刻刻
- tóng sān pǐn同三品