词典台庭
台庭
词语解释
台庭(臺庭)[ tái tíng ]
⒈ 指宰辅重臣之位。
引证解释
⒈ 指宰辅重臣之位。
引唐 刘禹锡 《唐故相国李公集纪》:“及登台庭,亟言大事,诚贯理直,感通神祇。”
相关词语
- shū tíng殊庭
- tái qǐ台启
- sōng tái松台
- shì tái世台
- jiē tíng阶庭
- diàn tái电台
- xià hún tái吓魂台
- tíng chú庭除
- shǔ xiù gōng tíng黍秀宫庭
- jìn shuǐ lóu tái近水楼台
- tíng luò庭落
- dào tái道台
- shuài tái帅台
- dà tíng大庭
- tóng tíng彤庭
- jù tái剧台
- tiān tāi zōng天台宗
- shì tíng戺庭
- chūn tái xì春台戏
- píng tái坪台
- sān sī tái三思台
- sī zǐ tái思子台
- chū tíng出庭
- cǎi yóu píng tái采油平台
- yún tái guān云台观
- qū tíng趋庭
- qǐn tíng寝庭
- luán tái鸾台
- dōng tái东台
- dà jiā tíng大家庭