词典逃归
逃归
词语解释
逃归[ táo guī ]
⒈ 逃逐，逃回。
引证解释
⒈ 逃逐，逃回。
引《春秋·僖公五年》：“秋八月，诸侯盟于 首止，郑伯 逃归不盟。”
《晋书·秃发傉檀载记》：“后 炽磐 逃归，为追骑所执。”
相关词语
- guī kū归哭
- fǎn lǎo guī tóng返老归童
- táo bēi逃杯
- guī huáng归艎
- guī sì归嗣
- táo kuì逃溃
- fàng niú guī mǎ放牛归马
- qì nì guī shùn弃逆归顺
- bū táo sǒu逋逃薮
- táo xíng逃刑
- guī shòu归兽
- zǎo chū wǎn guī早出晩归
- jiě jiǎ guī tián解甲归田
- guī fù归复
- táo dùn逃遁
- guī táng归塘
- táo xū逃虚
- guī yú归于
- guī qiān归愆
- jiāng guī cāo将归操
- guī jù归聚
- guī qū归趋
- xuè bù guī jīng血不归经
- fǎn guī返归
- fǎn xié guī zhèng返邪归正
- jiǔ guī dào shān久归道山
- táo shǔ逃暑
- táo qín逃秦
- yán guī hé hǎo言归和好
- táo cuàn逃窜