词典停轸
停轸
词语解释
停轸[ tíng zhěn ]
⒈ 停车。借指停止征战。
引证解释
⒈ 停车。借指停止征战。
引《魏书·高闾传》：“自大军停軫，庶事咸丰。”
相关词语
- zhuī guān lè tíng追官勒停
- tíng chuáng停床
- zhěn wàng轸望
- tíng zhí停职
- tíng yún停匀
- tíng zhū停潴
- xiū zhěn修轸
- chí tíng迟停
- tíng duàn停断
- zhěn kǎi轸慨
- mǎ bù tíng tí马不停蹄
- shǔ zhěn蜀轸
- shǎo tíng少停
- tíng zhǐ停止
- tíng xián停闲
- jiǔ tíng九停
- xiāo tíng销停
- tíng jī停机
- tíng lǚ停履
- tíng hán停涵
- tíng huǎn停缓
- luán hú tíng zhì鸾鹄停峙
- tíng gōng停工
- luán zhěn鸾轸
- héng zhěn衡轸
- tíng dùn停顿
- yǐn yǐn zhěn zhěn隐隐轸轸
- tíng chuán停传
- tíng sàng停丧
- zhàn zhěn栈轸