词典鼃吹
鼃吹
词语解释
鼃吹[ wā chuī ]
⒈ 吹嘘。
引证解释
⒈ 吹嘘。
引元 刘壎 《隐居通议·诗歌四》：“又有读旧稿《鼃吹集》一絶曰：‘鼃吹儿童事，重开已汗颜。’”
相关词语
- chuī chí吹篪
- biān chuī边吹
- hú chuī胡吹
- jīn chuī金吹
- yīn fēng chuī huǒ因风吹火
- chuī suǒ吹索
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- miào chuī妙吹
- chuī máo jiàn吹毛剑
- qīng chuī清吹
- wǎn chuī晩吹
- chuī hū吹呼
- liǎng bù gǔ chuī两部鼓吹
- chuī wǎng yù mǎn吹网欲满
- chuī lěng jī吹冷齑
- nuǎn chuī暖吹
- chuī nòng吹弄
- chuī tán gē wǔ吹弹歌舞
- chuī dàng吹荡
- shī cháng gǔ chuī诗肠鼓吹
- làn chuī滥吹
- chuī huà hú吹画壶
- gǔ chuī shǒu鼓吹手
- chuī niú吹牛
- wā bīn yī鼃蠙衣
- chuī pāi吹拍
- chuī niú pí吹牛皮
- chuī dà qì吹大气
- chuī sàn吹散
- chuī lún吹纶